В Україні збільшується кількість шанувальників Йосипа Сталіна
Як це не парадоксально, але на тлі повного офіціозного домінування ліберально-демократичної, євроінтеграційної, антиросійської і антирадянської ідеології в Україні дедалі частіше фіксуються поступові зміни у відношенні громадян до радянського минулого. Показовим є нещодавнє опитування громадської думки на предмет оцінки особи керівника СРСР Йосипа Віссаріоновича Сталіна (Джугашвілі). Результати цього дослідження поділили тих, хто «за», і тих, хто «проти», майже порівну.
Загальнонаціональне опитування населення України проводилося Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 4 по 19 серпня 2016 року в 110 населених пунктах у всіх областях України, крім Автономної Республіки Крим. У Луганській і Донецькій областях опитування проводилися тільки на територіях, контрольованих київською владою. В результаті польового етапу було зібрано 2040 анкет. Опитуваним було запропоновано заперечити або підтримати тезу, що «Сталін був великим вождем».
Категорично із цим твердженням не погодилися 27,9% респондентів, а 9% — скоріше не згодні, ніж згодні. У той самий час, 15% опитаних упевнено вважають Сталіна великим вождем і 14,6% з цим швидше згодні, ніж не згодні. Не змогли визначити своє ставлення до Сталіна 15,6% українців. Ще цікавіше позиція 17,9% — вони «і згодні, і не згодні з тим, що Сталін був великим вождем.
Таким чином, кількість тих українців, які бачать у діяльності Сталіна не тільки негатив, а й досягнення, наближається до половини, і це не рахуючи тих, хто не визначився.
Нагадаємо, дані минулого (лютневого) опитування КМІС показали, що на той час 23% українців були згодними з тезою, що «Сталін був великим вождем», а 13,6% громадян хотіли б жити і працювати за такого керівника. Для порівняння: у 1991 році Сталіна вважали «великим вождем» 26% населення (не згодних з таким визначенням було 44,5%).
Це тому, що тепер, після відповідної пропагандистської обробки, жахливіше за “кривавого тирана” Яника для заляканих українців нікого не існує. Навіть Сталін тепер наче ягня. За інформацією Інституту соціології НАНУ, антирейтинг історичних осіб в Україні очолюює екс-президент Віктор Федорович Янукович. За нього як найбільш негативну персону в українській історії проголосували 51% опитаних, Йосип Віссаріонович Сталін розмістився на другому місці (42%), а на третьому – Володимир Ілліч Ленін – 19%.
По словам политолога Костя Бондаренко, столь высокий уровень поддержки советского вождя можно объяснить тем, что Украина в ее нынешних границах является «продуктом советской эпохи». «Сталин это не только голодомор и репрессии. Он начал украинизацию в 20-х, 40-х годах. При нем была выиграна война. При нем были объединены восточная и западная Украина в 1939 году. В Украине сейчас есть спрос на сильную руку. И рано или поздно диктатура может наступить. Или наши власти сейчас найдут выход из сложившейся ситуации, или мы получим диктатуру», — заявил Бондаренко.
Людей вже просто дістав безлад, який відбуваєть в країні і вони мріють, щоб хтось, схожий на Сталіна прийшов і навів порядок. При цьому вони хочуть, щоб були покарані ті можновладці, які розкрадають Україну і нічого не роблять для її добра. Але не треба забувати, що сталінський режим карав всіх, хто думає не так як потрібно.
Как человек, Сталин был – хам и деспот. А вот политик был отличный, все делал чужими руками…
Просто ганебно робити висновки про кількість шанувальників Сталіна на підставі таких «опитувань». Кого саме опитували? Колишніх партійних робітників на пенсії, які свято вірять у Совок та недобитих коммуняк? Це абсурд!
Звичайно ж, результатам опитувань зараз навряд чи можна довіряти, адже вся постмайданна система побудована на брехні. Зазвичай результати підганяються під потреби замовника. Але в даному випадку важко уявити, хто саме може бути замовником згаданих даних – тим більше у таких дослідницьких структур, які відверто працюють на владу (і не тільки українську, а й рангом вище).
Що стосується аудиторії, то вона не може складатися виключно з комуняк. На це не піде жодна з дослідницьких контор. Підгінка даних – справа тонка і має виглядати правдоподібно. Інакше не буде довіри, а не буде довіри – не буде й замовлень на проведення досліджень.
Опитування громадської думки проводяться за репрезентативною вибіркою, яку формують з представників суспільства пропорційно статевим, віковим, освітнім та іншим критеріям – середнім для всього населення України.
Я в це не вірю. Не може такого бути щоб українці були за Сталіна після всього що він зробив з Україною.
Ну чому ж? За Леніна були, за Бронштейна (Троцького) були, за Кагановича теж були. І навіть за Гітлера. А зараз – за Вальцмана (Порошенка) і за Гройсмана, і за всіх, хто вміє обіцяти халяву. То чому ж не бути і за Сталіна?.. А про те, що той Джугашвілі зробив з Україною – так просто порівняйте з тим, що зробили наші правителі за роки “незалежності”.
Людям було дуже важко при Сталіні жити: голодували, боялися наклепів, заслання. Але вони бачили, що є розвиток, держава міцніє і завдяки цьому якось і жилося легше. А зараз не так голодно й небезпечно як тоді, але всі ворогують один з одним, ми всім невдоволені, бо не бачимо сенсу в тому, що в країні робиться. Віра в комунізм була більш привабливою і високою, ніж зараз віра в Європу.