Волинська область висунула територіальні претензії Білорусії

Білоруський кордон

Наперекір рішенням уряду України щодо демаркації українсько-білоруського кордону влада Волинської області відмовилася визнавати свій відрізок кордону з Білорусією.

Голова області заявив, що не розуміє, на якій підставі його земля дісталася сусідній країні. Місцеві жителі підтримують такий підхід до справи, адже в них є свої інтереси в тому, щоб заважати точному встановленню кордону. «Білорусія захвачує Українську землю по всій протяжності кордону» – обурюються волинські селяни. В Любешівському районі, на землях Ветлівської та Гірківської сільських рад, місцеві звикли ходити у Білорусь без будь-яких обмежень, зокрема за ягодами, які збирають на продаж, а також використовувати воду з білоруського каналу для миття бурштину.

Волинська обласна рада закликала Верховну Раду України створити комісію для перевірки документів щодо делімітації українсько-білоруського кордону.

Державна прикордонна служба України дала відповідні роз`яснення:

“Україна проводить демаркацію державного кордону на усіх ділянках. У 2013 році завершився процес делімітації державного кордону з Республікою Білорусь та розпочався процес демаркації українсько-білоруської ділянки державного кордону. Лінія проходження державного кордону затверджена Договором між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон, який набрав чинності 18 червня 2013 – після ратифікації документу білоруською стороною. Україна ратифікувала його ще 18 липня 1997-го. Наразі 404 км кордону вже винесено на місцевість та визначено місця 977 прикордонних знаків. Білоруською Стороною вже встановлено 512 прикордонних знаків.

В той же час на ділянці кордону в межах Ветлівської селищної ради Любешівського району Волинської області місцеві мешканці висловлюють незадоволення з приводу проведення демаркаційних робіт білоруською стороною. На їх думку, делімітація українсько-білоруського державного кордону була проведена не вірно. У зв’язку з цим білоруська сторона у лютому 2016 року була змушена призупинити інженерні роботи.

Проблемною ділянкою став Жировський канал, який на цій ділянці проходить вздовж кордону та у відповідності до договору між країнами належить Республіці Білорусь. На даний момент білоруська сторона не може відновити інженерні роботи, оскільки місцеві мешканці не дозволяють цього зробити. Така ситуація може призвести до зриву польових демаркаційних робіт на державному кордоні, що, в свою чергу, негативно вплине на двосторонні відносини. Спроби пояснення місцевим мешканцям про абсурдність таких демаршів – наразі результатів не дали. Зараз перевіряється інформація про те, що насправді причиною акцій місцевих мешканців є не захист державних інтересів, а можлива для регіону потреба – брати з каналу воду для миття бурштину.

В межах компетенції Державна прикордонна служба поінформувала про дану конфлікту ситуацію центральні органи виконавчої влади, а також правоохоронні органи та органи місцевого самоврядування і вживає усіх необхідних заходів задля дотримання режиму державного кордону та недопущення протиправних дій на даній ділянці”.



З поріднених рубрик:

Реклама:

Коментарі:
  • 02.09.2016 at 21:19
    Посилання

    Беларусь отнеслась к нам по-братски. Гражданам Украины из приграничных деревень разрешат собирать клюкву на территории республики. Об этом сегодня сообщил белорусский Государственный пограничный комитет.

    «С 3 сентября на территории Брестской области официально разрешено собирать и заготавливать клюкву. Именно в этот день на участке Пинского пограничного отряда возобновят работу три временных места пропуска „Познань“, „Березовое“ и „Дроздынь“. В них будет осуществляться пропуск на территорию ландшафтного заказника „Ольманские болота“ жителей десяти украинских приграничных деревень: Обсичи, Дубно, Познань, Глинное, Хмель, Березовое, Заболотье, Грабунь, Дроздынь, Старое Село», — говорится в сообщении.

    Пограничники отметили, что граждане Украины имеют право пересекать белорусскую границу и собирать дикоросы только по пропускам, которые выдаются в Пинском погранотряде на основании поданного заявления. Кроме того, в пункте пропуска необходимо предъявить квитанцию об уплате государственной пошлины за разовое посещение заказника в размере 210 рублей (около 10 евро).

    Пропуск будет осуществляться в светлое время суток с 5.00 до 22.00 с возвращением граждан в этот же день при наличии действительного паспорта гражданина Украины.

    Граждане, не достигшие 18 лет, пропускаются на территорию Белоруссии и в обратном направлении в сопровождении их родителей или законных представителей при предъявлении свидетельства о рождении либо нотариально заверенного ходатайства.

    Нахождение на территории заказника без указанных документов и сверх установленного времени пребывания будет квалифицироваться как нарушение пограничного законодательства.

    Відповісти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *