У Польщі офіційно визнали Волинську трагедію геноцидом

Волинь. 1943

Польський Сенат і Сейм офіційно визнали Волинську трагедію геноцидом, проголосувавши за резолюцію “Про встановлення 11 липня Днем пам’яті поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА”. В ухвалі зазначається, що організований і масовий характер жорстокого злочину на Волині та у Східній Малопольщі мав характер етнічної чистки та геноциду. Автори ухвали закликали до гідного поховання та вшанування усіх жертв злочину. Водночас була прийнята поправка, що усунула з тексту документу визначення “братовбивчих боїв”.

У тексті постанови віддано шану громадянам Другої Речі Посполитої, жорстоко вбитим українськими націоналістами. Також висловлена повага та вдячність воякам Армії Крайової, підрозділам самооборони та селянським батальйонам, котрі боронили поляків, а також тим українцям, котрі ризикуючи власним життям, рятували польські сім`ї.

Влада України рішення польської сторони оцінила як “недружнє”. Київ закликав не політизувати Волинську трагедію і розглядати її в контексті взаємопов’язаних подій Другої Світової війни, до яких має відношення не тільки ОУН-УПА, але й польське та радянське підпілля, а також інтереси гітлерівської Німеччини та СРСР.

Зокрема, директор Інституту національної пам’яті України Володимир В’ятрович сформолював дану конценцію наступним чином: “Безпосередньо це збройне протистояння почалося вже влітку 1942 року на Холмщині, продовжилося у 1943-му на Волині, і тривало там до початку 1944 р. В 1944 році найбільшою ареною конфлікту стала Галичина, де було розвинуте і польське, і українське підпілля. В 1945-1947 роках війна виходить поза рамки Другої світової і триває на території теперішньої Польщі, на землях, які українці називали Закерзонням”. На думку історика, мета звуження дискусії лише до Волині і 1943 року – показати поляків як єдиних жертв, а українців як ініціаторів трагедії.

Комітет Верховної Ради України у закордонних справах охарактеризував ухвалення Сенатом і Сеймом Польщі постанов щодо Волинської трагедії як “провокативну акцію націоналістичних сил в Республіці Польща”, яка свідомо “спрямована на підрив дружньої атмосфери українсько-польських взаємин”. Комітет також висловив жаль, що Сейм Польщі проігнорував пропозицію Верховної Ради України спільно вшанувати жертв Волинських подій шляхом ухвалення спільної заяви, проект якої був заздалегідь переданий польським парламентаріям та залишився без будь-якої реакції.

Українські нардепи звернулися до польських колег з наполегливим проханням “припинити політизацію трагічних сторінок спільної українсько-польської історії та зосередити зусилля на конструктивній побудові взаємин між Україною та Республікою Польща для зміцнення партнерства в демократичній Європі на підставі європейських цінностей”.

Нагадаємо, цього року виповнилося 73 роки Волинській різанині. Під час Другої Світової війни, у 1943 році, коли Україна знаходилася під німецько-нацистською окупацією, військове крило очолюваної Степаном Бандерою ОУН (Організації українських націоналістів) – так звана УПА (Українська повстаньська армія) під проводом колишнього німецько-нацистського гаупмана Романа Шухевича – масово вбивала на Волині мирних жителів (в тому числі жінок та дітей) – поляків, євреїв та українців. Тоді загинуло близько 60 тисяч людей, а загальна кількість жертв “етнічних чисток”, здійснених ОУН-УПА в період з 1943 по 1945 рік – від 100 до 130 тисяч.



З поріднених рубрик:

Реклама:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *