Кримський Грецький легіон Імператора Миколи Першого

Кримський Грецький легіон Миколи I

Грецький легіон Імператора Миколи Першого — з’єднання грецьких волонтерів у російській армії, яке в роки Кримської війни (1853-1856) брало участь у боях на Дунаї та в Криму.

Згідно грецькому історику П. Каролидису, Російська імперія почала Кримську війну «не маючи жодного союзника, крім маленької Греції, не Грецького королівства, а саме народу еллінів по всьому світу і в особливості Грецького королівства». Участь європейських держав у війні на боці турків додало цій війні особливий сенс – греки вступають у війну за Православну віру і своїх одновірців.

Ініціатива створення Грецьгого легіону належить офіцерові грецької армії Арістіду Хрисовері. З’явившись на початку 1854 року в Бухаресті, Хрисовері, за допомогою знайомого йому російського морського офіцера, грека Іоанніса Власопуло, зустрівся з командувачем російської Дунайської армії генералом М. Д. Горчаковим і запропонував йому створення окремого загону з грецьких волонтерів. За розпорядженням Горчакова, Хрисовера був направлений в Особливий загін генерала О. К. Ушакова, який діяв на нижньому Дунаї. Примітно, що грецькі волонтери не були одягнені в російські військові мундири, а носили грецьку клефтську фустаннелу, як і повстанці Визвольної війни Греції 1821-1829 років. Грецькі волонтери брали участь у боях у березні 1854 року при форсуванні переправи з Браїли на правий берег Дунаю і в травні того ж року в битві з турками за острів Радоман.

Влітку 1854 року, в Сулінському гирлі, Хрисовері у званні капітана і на чолі 25 грецьких волонтерів прийняв бій проти британського десанту в 700 осіб. В ході цього бою англійці втратили вбитими 6 офіцерів і 72 рядових, включаючи аристократа Річарда Гайд-Паркера IV, що послужило причиною слухання у британському парламенті.

До початку 1855 року легіон, що нараховує близько 800 волонтерів був перекинутий в Крим. На прапорі легіону було написано на грецькій «За Православіє». При штурмі Євпаторії 5 лютого 1855 року, легіон втратив убитими кілька десятків чоловік, 30 поранених, серед яких були й командири Хрисовері і Стаматі. Останній пізніше помер від ран.

Після Євпаторії Грецький легіон прийняв участь в обороні Севастополя, у складі гарнізону з 1 березня по 27 серпня 1855 року. Після того як російські війська залишили Севастополь, легіон тримав оборону на Інкерманських і Мекензієвих висотах, брав участь у вилазках, а в битві на річці Чорній 6 (16) серпня 1855 року легіон у складі 500 чоловік бився в лівій колоні військ під командуванням генерал-лейтенанта Бельгарда і брав участь у штурмі Телеграфної гори. Серед тих, хто проявив особливу хоробрість, командування відзначило волонтерів: командира 4-ї роти Антона Гині, майора Арістіда Хрисовері та ін.

По закінченню війни 735 легіонерів, були нагороджені медалями «За захист Севастополя». Понад 500 грецьких волонтерів полягли на полях битви і померли від хвороб.

У червні 1856 року легіон був розформований. Частина волонтерів відмовилася повертатися додому, побоюючись переслідування турецькою владою, оскільки багато хто з них офіційно були турецькими підданими. 201 осіб оселилися у Маріуполя, куди в 18 столітті було виведено і поселено корінне грецьке населення Криму. Легіонери назвали своє селище в честь свого з’єднання Ново-Миколаївкою. Пізніше в побуті маріупольців з’явилася назва Волонтерівка.



З поріднених рубрик:

Реклама:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *