Олеський замок

 

Олеський замок

Олеський замок — пам’ятка архітектури та історії XIII—XVIII століть, розташований у містечку Олесько Буського району Львівської області. У X-XII століттях на цьому місці існувало давньоруське поселення. Олеський замок, що височить на плато пагорба серед заплави річки Ліберція – один із найдавніших в Галичині, імовірно, побудований одним з синів галицько-волинського князя Юрія Львовича – Андрієм або Левом. Дослідження фундаменту замку показало, що він був збудований відразу з каменю, і дерев’яної фортеці на його місці не існувало. Стіни були заввишки близько 10 метрів і 2,5 метра завтовшки.

Олеський замок. Внутрішній двір

Перша достовірна згадка про замок відноситься до 1390 року, коли Папа Римський Боніфацій IX своєю буллою подарував Галицькому католицькому архієпископові Олеський замок і фортецю Тустань. Наступне достовірне письмове свідоцтво про Олеський замок відноситься до 1431 року. В цей рік руські феодали Олеської землі виступили на стороні литовського князя Свидригайла і підняли заколот проти польсько-литовського короля Ягайла.

У 1441 році польський король Владислав III Варненьчик передав замок і всю Олеську землю Яну з Сенни – для оборони російських земель від татар. Татарські загони проходили по землям Олеської округи і підступали до замку в 1442, 1453, 1507, 1512 1519, 1575, 1629 роках. У 1519 році в битві з татарами під Сокалем загинув власник замку Фридерик Гербурт, а інший власник Олеського замку, Станіслав Данилович, в 1636 році загинув в татарському полоні.

У 1481 Петро Олеський (син Яна з Сенни) побудував біля замку костел. У 1546 році була проведена демаркація кордонів між Великим князівством Литовським і Польським королівством. З документів, що супроводжували демаркацію відомо, що Олеська земля включала сучасний Бродівський район, а також частину Буського району Львівської області і Лопатинського району Тернопільської області.

На початку XVII століття при дворі руського магната Івана Даниловича, який володів замком, служив Михайло Хмель, батько Богдана Хмельницького.

17 серпня 1629 року під час набігу на околиці замку кримських татар і сильної грози дочка Івана Даниловича в одній з кімнат замку народила майбутнього короля Речі Посполитої – Яна III Собеського. Згодом замок став однією з королівських резиденцій. Навколо нього був розбитий парк, в якому росли такі рідкісні в умовах місцевого клімату рослини як цитрусові, кипариси і олеандри.

Олеський замок. Парк

У 1646 році, під час народно-визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького, Олеський замок був захоплений козаками та повсталими селянами.

У 1711 році, під час війни між претендентами на польський престол, в замку квартирували російські війська.

Олеський замок

У ХІХ столітті Олеський замок втрачає своє оборонне значення і поступово перетворюється на руїни. Значного пошкодження будівлі завдали пожежі, проте найбільшої шкоди спричинив землетрус 1838 року.

У 1882 році за зібрані львів’янами кошти замок було викуплено та передано у державну власність. За різних часів тут була жіноча школа сільського господарства, табір польських військовополонених та склад боєприпасів.

В 1930-х роках в замку розпочалися реставраційні роботи. У 1961 році відбудовування споруди почали Львівські реставраційні майстерні. Замку повертався вид, який той мав у XVII столітті, а більш ранні інтер’єри нижнього поверху відтворювалися відповідно до часу їх створення.

Олеський замок

З 1975 року в Олеському замку розміщено експозицію Львівської картинної галереї. Тут виставлені твори мистецтва XIII-XIX століть: живопис, скульптура, ікони. Серед живописних роботи виділяються значні батальні полотна з історії Речі Посполитої: це «Битва під Клушино», написана на замовлення гетьмана Станіслава Жолкевського (1620і три картини на замовлення короля Яна Собеського – «Битва під Хотином» (1674-1679), «Битва під Віднем» (1692) і «Битва під Парканами».

Олеський замок. Музейна експозиція

У музеї-заповіднику «Олеський замок» знаходиться також найбільше в Україні зібрання об’ємної дерев’яної скульптури XIV-XIX століть; основу колекції складають роботи оригінальної львівської школи скульптури XVIII століття.

Олеський замок неодноразово використовувався при зйомці фільмів. Зокрема, київська кіностудія імені Олександра Довженка знімала тут епізоди до фільму «Овід» (режисер М.Мащенко), «На крутизні» (1985), «Козаки йдуть» (1991) і «Час збирати каміння» (1995). «Білорусьфільм» знімав в замку сцени для фільмів «Пастух Янка», «Дике полювання короля Стаха» і «Королева Бона», а Одеська кіностудія – епізоди «д’Артаньяна і трьох мушкетерів». В Олеському замку також знято фінальний епізод популярного польського фільму «Вогнем і мечем».

Андрій Кошовий



З поріднених рубрик:

Реклама:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *